УМІРУЩИЙ, А, Е.
Умірущий, а, е. Умирающій. не на вмірущого! Не предвѣщаетъ смерти кому нибудь. Ном. № 312.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 338.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
УМІРЯТИ, РЯЮ, ЄШ, →← УМІРАЧКА, КИ,